Підступає знову до домівок нічка,
Діточки маленькі потирають вічка,
Ніжно пригортає, котиком муркоче,
Обійма маляток, лагідно шепоче.
По домівках ходить сон,
На кроватки стеле льон,
Під подушки сон-траву,
Спати кличе дітвору,
Казкою вкриє на ніч,
Надобраніч, надобраніч!
Ведмежатко сонне смокче свою лапку,
Позіхає смачно сіре мишенятко,
Бачать сни дерева, сутінки колишуть,
Всі відпочивають, наступає тиша.
По домівках ходить сон,
На кроватки стеле льон,
Під подушки сон-траву,
Спати кличе дітвору,
Казкою вкриє на ніч,
Надобраніч, надобраніч!
Увісні на тебе казка вже чекає,
Там маленька фея у танку кружляє,
Ти за нею линеш, в височінь злітаєш,
Аж до ранку мрієш, увісні зростаєш.
По домівках ходить сон,
На кроватки стеле льон,
Під подушки сон-траву,
Спати кличе дітвору,
Казкою вкриє на ніч,
Надобраніч, надобраніч!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684192
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2016
автор: Vasilisa