О пісне, чом така сумна

Я  часто  полюбляю  самоту
Бо  на  одинці  можна  все  збагнути
Самому  всюди  ставити  мету
І  врешті  решт,про  все  в  житті  забути

Одного  разу  ,настрій  догори
Йдучи  по  вулиці  ,я  чую  дивні  звуки
Мовби  мелодія,та  не  одна  а  три
Такі  чудові  ноти,,,ляжуть  в  руки

Прийшовши  ближче  мовив  я:"Агов!"
Тут  є  хтось?тиша,наче  в  залі
Але  від  музики  ,холоне  в  венах  кров
Я  слухаю,все  далі,далі  й  далі

Але  найбільше  мій  голубить  слух
Та  що  найбільше  сумом  покриває
Від  неї  все  світлішає  навкруг
Бо  пісню  цю  ,,,,любов  моя  співає

Її  я  б  слухав,кожен  день  і  ніч
Її  б  співав  і  сам  для  всіх  
Немає  кращої  від  неї,ясна  річ
Хоча  сумна  ,,та  викликає  сміх



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684212
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2016
автор: Світлоокий