Швабри, ганчірки, тарілки і таці.
В школі відмінно було в неї з праці
Миє, шкребе цей палац розтриклятий,
Ще й задарма, ще й не має зарплати.
Це Попелюшка колишня в короні,
Стомиться, сяде спочити на троні.
Ніби ще вчора отут танцювала,
Важко зітхнула, юність згадала.
Що ж не сиділось у мачухи вдома,
Меньші принаймні були там хороми.
О! Вже король за оладками преться,
Феї-хрещеній хай гарно ікнеться!
Що в отаку от халепу втравила,
Знала б, сама черевички розбила.
Лиш попрохаєш про допомогу:
Не царське то діло! І ногу на ногу.
В нього турніри, в нього друзяки,
Коні, карети, якісь залізяки.
От пощастило відхапати пару,
Думає, пхаючи торбу з базару.
Те що вона не взірцева дружина,
Справжню принцесу хотіла для сина.
Чують весь час її стомлені вуха,
Автор тих слів: Королева-свекруха.
Часом вона вже як зомбі ходячий,
Заздрить тепер і Красуні тій сплячій.
Кинути б все і гайнуть в Тридев'яте,
Там із Гориничем бешкетувати!
Думала, як сортувала квасолю.
Не про таку вона мріяла долю...
Будьте уважними милі дівиці,
Щоб із цариць не потрапить в служниці...
Хоча не існує щастя гарантів
І це лише один з варіантів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684250
Рубрика:
дата надходження 17.08.2016
автор: Ірин Ка