Чомсь мені не мріється сьогодні
І дрімають думи ще мої.
Та не кинусь каменем в безодню,
Бо летять до мене солов'ї.
Умостившись на тоненькій гілці
Починають вранішній концерт.
Я заграю в такт їм на сопілці,
Ще й скажу ласкавеє слівце.
Ці маленькі птахи голосисті
Розтопили в серці співом лід,
Тож тепер я мрії променисті
Із думками виряджу в політ.
Так буває, інколи дрібничка,
Вірний шлях підкаже де знайти.
І відкриє не одну скарбничку,
Для польоту простором в світи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684357
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2016
автор: Світлана Петренко