Буває дивно так дивитися на зірку,
Коли її насправді вже нема.
Приймати правду неминучу, гірку:
Що зірку ту поглинула пітьма.
Буває дивно так побачити людину,
Яку кохав колись, але давно.
І зрозуміти, усвідомить істину єдину:
В житті нема повторів, як в кіно.
Зникають часом зорі, почуття і люди,
Поглине Всесвіт чи обставини життя,
А світло їх ще поруч, воно всюди.
Нагадує... Та вже не буде вороття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2016
автор: Ірин Ка