ЯК ПЛАЧЕ НЕБО

   ЯК  ПЛАЧЕ  НЕБО

Як  плаче  небо  уночі
І  снишся  ти  мені,  кохана,
Твої  дівочі  бачу  очі:
Для  мене  завжди  ти  –  весняна.

Весняна  квітонько  моя,
Не  можу  я  тебе  забути.
Твій  голос,  як  у  солов’я,
Цього  не  можу  я  збагнути.

Чому  така  дана  любов,  
Таке  страждання  і  мовчання?
А  небо  плаче  знов  і  знов,  –
Не  хочу  цього  я  кохання.

Не  те  чекав  я  відчуття,  
Хотів  дізнатись  про  любов,
А  Бог  удруге  дав  життя,
Щоб  жив  лише  я  без  обмов.

Я  вдячний  Богові  й  тобі,
За  наданий  урок  мені!
Важкий  це  був  урок  тоді,
А  серце  досі  в  пломені!

17.08.2016  р.
 А.  Рогуля

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684532
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 19.08.2016
автор: РАЙ - Рогуля Андрій Йосифович