Осінь наближається...
Дощі омивають обійстя,
осені руки протягують
долонями вниз, як жінки.
Хмари небо затягли,
як в надвечір'я,
неспокій на душі.
Вересень літу дихає в спину,
не має зупину,
бо воно йому наснилось,
як та жарина.
Потихеньку спливає мій вік,
то й чекаю осінь з радістю
кожен рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684556
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.08.2016
автор: Svitlana_Belyakova