Нема війни в нас епізоди…
Плюють нам в вічі ю2оботи.
Народу слуги… у суді…
«Нема!»: - сказали їх вожді.
На сході ж плавиться й димить,
Нема кому вже захистить.
В броні гвардійці, поліцаї,
Охороняють статки Зграї.
Чужинці й бидло хижороті,
Тримають нас за ідіотів.
Що їм скороботи і печаль,
Не їхні дітки - той не жаль.
А наші діти в пів – голодні…
Сидять по тюрмах благородні.
Їх нищать с.ки там і б'ють…
І боронитись не дають.
Все нищать вир.дки пихаті,
Юд.йським доляром зачаті.
В душі і в серденьку руїна…
То плаче, стогне Україна.
Щодня загиблі… і хрести…
А хто ж Украйну захистить..?
Бо там.., команда... інтер'єр,
У ложі спікер і прем'єр.
Удаль поглянь… одні ж.ди,
Лупаті хвойди від біди.
В Печерах біситься Гора…
Вставайте браття вже пора,
Повіяв вітер з – за Дніпра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684628
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.08.2016
автор: Дід Миколай