Жила в болоті жабка і про заміжжя мріяла
До нього готувалася, навчалася і діяла.
Займалась вправно спортом, качала собі прес.
Пілатесом і йогою знімала гарно стрес.
І знала що настане її зіркова мить,
Коли стріла кохання до неї прилетить.
Вона ті стріли поглядом навчилася спинять,
Бо "Матрицю" дивилась разів напевно п'ять.
Горинича зі скарбом послала прямо к бісу,
Повісивши всі голови, почапав він до лісу.
Бо був у неї чітко прописаний весь план,
Стріляти мав би скоро царевич той Іван.
Поглянула у небо от вже стріла летить,
Зробила навіть сальто її щоб ізловить.
Тепер коханий з'явиться до неї особисто.
Причепуприлась жабка, вдягла своє намисто.
Прийшов, чогось скривився так ніби кисле з'їв.
Занадто ти зелена, я іншу би хотів.
Я мріяв про кохану таку щоб міс Краси,
А ти останній ящірці тут фору не даси.
Та ще й непосидюча, стрибуча мов пружина.
Царевичу не личиш! Не статусна дружина!
Пішов, махнув рукою він навіть на стрілу.
Покинувши заплакану квакушку ту малу.
То "Не родись вродливою" є фраза вже сумнівна?
Бо зовні дійсно жабка, але ж в душі царівна!
От факти річ уперта і визнати я мушу,
Всі дивляться на шкірку і мало хто на душу.
Царевичі Івани, Андрії та Микити...
Кохання дивна штука і може вас провчити.
Звичайна ніби жабка, але як закохається,
Умить на Василісу Прекрасну обертається.
Та вас завжди лякає ота зелена шкірка
І не цікавить зміст, лише брендова бирка.
До Несміян пихатих всі погляди прикуті
Та часто ті царівни є жабами по суті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684639
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 19.08.2016
автор: Ірин Ка