Холодно, і я не про погоду,
В душі шматок страшної криги,
Чи сонце за вікном,чи зла негода -
Не настає ніяк той час відлиги.
Гаряче серце б'ється з-за холодних грат,
І руки мерзнуть клятою весною.
Не можна жити без життєвих зрад,
Не можна жити,будучи сумною.
Та не можу вдіяти нічого,
Душа, немов замерзла від наруги,
Дивлюсь вперед, не бачачи нікого,
Не можу вже повірити я вдруге.
І кроки холоднішими стають,
І очі склом вкриваються потроху,
І теплі дні надії не дають,
І зорі не показують дорогу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684691
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2016
автор: Місячна королева.