...А як полетиш до свого гніздечка,
залиш в мене зірку свою.
Най згасне в тобі на той час,
що ти будеш із НЕЮ.
Хай серце твоє буде чорною ніччю,
поки ми не разом, -
щоб ВОНА не дізналась,
щоб ТОБІ БУЛО ЛЕГШЕ
ЛЮБИТИ ЇЇ,
А ТИ МУСИШ ЛЮБИТИ...
А як знову прилинеш до мене,
я тобі поверну сто зірок
замість тої одної,
й ти засвітишся зоряним небом
в нашій ночі на двох...
Лиш тепер не бери свою зірку з собою.
І най серце твоє буде чорною ніччю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684727
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 20.08.2016
автор: Мирослава Жар