Кохай мене, ти просто покохай.
Без ревнощів, до болю, до нестями.
Люби, цілуй, не забувай –
Забути ж можна лиш словами!
Ти погляд свій палаючий
Тримай у серці, заховай в душі,
Цілуй, цілуй, цілуй мене щоночі
Губами ніжними, по серед мрій!
Як вогник що в тобі горить –
Не може не згасати,
Цінуй скоріш прекрасну мить –
Бо потім може і не стати..
Ось тільки серце все кричить,
Й летять крізь даль кошмари!
Поглянь – уся весна спішить
На крилах радісної хмари!
Дозволь, я хочу вірить в чудеса,
Дозволь кричати радісно – кохаю!
Не йди! Ти ще така жива,
Коханням звуть тебе, я знаю..
Кохай мене, шалено так кохай,
Без ревнощів, до болю, до нестями..
Люби, цілуй, не забувай!
Забути ж можна – лиш словами..
©Володимир Ярославський
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684786
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2016
автор: Володимир Ярославський