Тополя

Омий  мене  море
Забуду  я  горе,
Що  в  серце  прокралось,
Плющем  розросталось.

Прийми  мене  річко,
Побуду  тут  нічку.
Віддам  тобі  думу,
Не  знатиму  суму.

Дійшла  я  нарешті  
І  до  струмочка,
Ти  ж  не  розкажеш,
Чия  я  є  дочка?

Калино-сестрице,
Попий-на  водиці,
Для  тебе  дістала  
Її  із  криниці.

Чому  ти  сама,
У  чистому  полі?
Невже  серед  нас
Не  знала  ти  долі?

Я  хочу  як  ти…
Не  знатиму  болю,
Серце  щемить  
Від  цієї  любові.

Лягла  і  заснула,
Сном  без  турбот.
Тополя  широка
Зросла  край  ворот…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684811
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2016
автор: Вероніка Мелларк