НІКУДИШНІЙ ЗОДЧИЙ

             Простак  горобець  живе  поряд  з  людьми,
Не  дуже  боїться  горобчик  зими,
Нікуди  не  думає  він  відлітати,
Тримається  сірий  завжди  біля  хати.

Не  дуже  охайний  і  трохи  жебрак,
А  ще  лінькуватий  невдаха-бідак.
То  зловить  комашку,  то  щось  украде,
Таке  ось  життя  сіромаха  веде.

Образить  синичку  і  ластівці  шкодить,
Так  ніби  господар  по  двору  він  ходить.
 І  пісня  у  нього  не  дуже  складна:
Цвірінь  і  цвірінь  –  і  уже  вся  вона.

А  ось  у  коханні  він  дуже  постійний,
Тримає  свій  шлюб  ця  пташина  незмінний.
Будує  житло  так  не  дуже  охоче,
Не  дуже  старанний  виходить  цей  зодчий.

Та  користь  з  пернатого  всеж-таки  є:
Життя  шкідникам  горобець  не  дає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684815
Рубрика: Вірші про тварин
дата надходження 20.08.2016
автор: Шостацька Людмила