Здається, що з кожним разом Любов набуває все нових і нових відтінків. Спочатку, тебе захоплює струменем шаленства, потоком емоцій, когортою відчуттів.
Далі ж, глибоко розчарувавшись в першій дійсності, починаєш керуватись мовою тіла. Топитись у безмірному лоні пристрасті, захлинаючись надлишками секрецій. Вивчати безликі метражі епітелію, куштуючи його смак.. А коли зникає привабливість тіл, лишаються лиш теплі спогади, про які варто пам'ятати за чашкою теплого чаю.
Наступна фаза любові - гармонія і спокій.
Затишок - ось що по-справжньому втамовує жагу цією фази. Коли на другий план відходять шаленства, емоції, пристрасті і зайві слова, а лишається щось нетлінне. Саме те, що здатне зігріти серденько в антуражі кілометрової туги!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684831
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2016
автор: Анастасія Кравець