Як мало я знаю, як часто вагаюсь.
Ревную, шкодую, кидаюсь і каюсь.
Що сенс у житті таки є, точно знаю.
Що знов не зневірюсь - не зарікаюсь.
Ночами гризу, пережовую рани
Словами, неправдами вковані в душу.
Не суньте мені біблії та корани
Сама, я сама зрозуміти мушу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684903
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.08.2016
автор: Mary Anna