Всі земні, небесні дзвони
Нам віщують, ніби птах,-
Шану тим несуть в погонах,
Хто злетів у Млечний шлях…
З варти нелегкої служби,
Де немає з лаври лав,
Залишивши рідним тужби
Той тягар важкий, як сплав…
З гідності, святої честі
Весь присяги договір,
З правди, з вірою, без лесті
Був у серці то тих пір…
Доки билось, - світлий розум
Спокій боронив людей,
Їх життя, де грім та грози,-
Відданістю всіх ідей…
Час не гаяв кожний з броду,
На сторожі прав стояв,
Доброчинність ніс народу
Розкриттям всіх карних справ
Йшов рішучо на завдання,
Не вагався ні на мить…
Пізня та пора та рання
Досі зіркою горить…
Спалахом отим яскравим,
Де скінчилося життя…
Всім уклін низький та слава,
Хто пішов у небуття…
З вогняних свічок та низка
Квітів, добрих зичних слів
Вшанування обеліска,
Що вінок з мирських дум сплів …
Тож не згасне пам’ять вічно
Та не відійде у тінь,-
Теплим подихом щорічно
Гріє зміну поколінь…
Що наслідують загиблих,
Ставших у небесний стрій,
З тих переліком не згиблих
Років служби, чемних мрій…
Реквієм звучить в окрузі,
Що небесність пронесла,
Саме так всі рідні, друзі
Двадцять другого числа
У серпневе сьогодення,
Літа майже вже кінець
Згадують –шанують ймення
Теплотою душ, сердець…
22.08.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685153
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.08.2016
автор: Єгорова Олена Михайлівна