Це слово серце зігріває.
Прилуки. Удай гомонить.
І сонце радість розсипає,
Красу дарує кожна мить.
Тут гостював Кобзар славетний,
Білецький-Носенко журивсь.
Звучали "Сонячні кларнети",
Мелодії сердець лились.
Прилуки. Серцю наймиліші,
Хоч є розкішніші міста.
Писала тут Забашта вірші,
В яких рясніє доброта.
Яковченко отут сміявся,
Навідувався Степанюк.
І щастя голос обзивався
Із вулиць вквітчаних Прилук.
Прилуки. Торжествують дзвони.
Любов до вас плекав Гайдай.
О ні, вона не охолоне,
Бо найдорожчий - рідний край.
Молюсь за вас, мої Прилуки.
Буяйте, славтеся, цвітіть!
Шанують вас хай діти й внуки,
Будьте окрасою століть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685174
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2016
автор: Валентина Голубівська