За Ілловайськ ми не забули
Бо крові вдосталь там ковтнули.
Коли народ мій помирав,
Ти ж.д бабло в мошну ховав.
Під шум танкеток і овацій,
Займався сука маструбацєй .
Ю2 вовсю тріумфувала,
Медальки срані роздавала.
Під дикі геготи паскуд,
Звучав во славу словоблуд.
Коли без їжі і без зброї,
На сході гинули герої.
Вкраїни… гинули сини,
А ти… банкет під час війни.
Тепер худоба підлих зрад,
Ізнов прийматиме парад?
Пора стругать тобі осину…
Тож схаменися, суч.й сину.
Дивись взяло за забаганку
На лой вдягати вишиванку.
Ти не українець вишиватник,
Для неї ти чужий – стерв’ятник.
Допоки гинуть батальйони…
Знов в прірву кидаєш мільйони.
Отродьє с.че схаменись…
Не пізно доки йди втопись.
Іди скоріше Бога ради…
Без тебе будуть в нас паради.
І буде все, як у людей…
Ми ж переможем… без свиней.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685266
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.08.2016
автор: Дід Миколай