Від ранку хмари важ скидали.
Дощ землю длубав недаремно.
До – мі, до – соль виводив ревно.
В калюжах краплі танцювали.
Ґрунти хребти свої прогнули.
Дахи тіла помили, лави,
Шляхи – на глянц. А всякі трави
В клітини вільгості втягнули.
Хмарини пружились без ліні,
Добавив дощ об’єму рікам,
Уприснув у повітря ліки.
Під вечір лиш надибав фініш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685278
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.08.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)