Це так дивно – між нами стіни,
табу, заборони, бар'єри….
різні умовності, звична тональність
терпкого мовчання.
він нього мені змикаються повіки і
холонуть долоні у скверах
вражаючого до найтонших струн
прощання…
Це так дивно – між нами звуки
й слова не вкладаються в пісню.
бо між нами ніякої близькості -
тільки розмови без слів і
кінофільм зіниць розширених…
ти і я - ми здаємося критично різними.
ти і я – перекреслено – непідкорені.
Це так дивно – ніщо не римується
і не стелиться покірно чорним
надливаєш вина і чомусь так нестерпно
хочеться знову і більше…
мовби риба без води захлинаюсь,
стискається горло.
я хапаю повітря
кволо
змучено
жадібно
наче вдихаю тебе уперше…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685344
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2016
автор: Іра Табак