Сьогодні еволюцію усюди
Завдав технічний світовий прогрес,
Його по-різному сприймають люди:
Комусь це радість, а для когось - стрес.
Комп'ютер звісно спрощує роботу,
Вирішує чимало запитань,
Та саме він утворює "задротів"
І позбавляє їх потрібних знань.
Колись магнітофончик на касети
Нас закликав у танці запальні,
Тепер айфони, гаджети й планшети
Блокують світлі промені душі.
За моніторами - життя ледаче,
Знайомства тільки через інтернет,
Черствіє молодь, маючи в придачу
Зіпсутий зір і згорблений хребет.
Усі майданчики стоять без діла,
Лиш одиниці бачать справжній м'яч,
Он десь на лавочці синичка сіла,
Вона, мабуть, єдиний тут глядач.
А вечорами юні й одинокі
Сидять у соціальній мережі,
В той час як парки й вулиці широкі
Так романтично сяють в тишині.
Хіба це добре - жити віртуально?
Чи краще волю дати відчуттям?
Не пізно ще замислитись глобально,
Як бути далі? - Обирати Вам!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685389
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.08.2016
автор: Bogdan Brezden