Мережу пісню сонячним промінням,
Вплітаю чистоту дзеркальних плес
І зелень соковитого пагіння,
Що простягає руки до небес.
І молиться кленово, тополино
Свята природа ревно про святе:
« О, Сонцебоже, збережи країну,
Де моя поросль зріє і росте…»
Приспів:
Моя країно синьоока, моя доле,
Пшеничне поле золоте і зелен -гай,
Не роз’єднати нас нікому і ніколи,
Любов’ю дочок і синів ти розквітай.
Мережу пісню нічками ясними,
Підкову щастя місячну знайду,
Між зорями згубившись золотими,
Чумацьким шляхом босоніж іду.
Той теплий шлях, аж проситься під ноги,
Той аромат – ріднішого нема!
Я тут живу. Життя мого дорога
У пісні , що мережиться сама.
Приспів:
Моя країно синьоока, моя доле,
Пшеничне поле золоте і зелен-гай,
Не роз’єднати нас нікому і ніколи,
Любов’ю дочок і синів ти розквітай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685406
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 23.08.2016
автор: Ніна Третяк