Я без упину, без упину
Свою кохаю Україну,
Я Україну так кохаю,
Що як не плачу, то зітхаю.
Я так її люблю фізично
Квітчасто та метафорично,
Так пафосно, так незборимо,
Як власні дієслівні рими.
Поклич на Схід, або на Захід
На нОвий офіційний захід,
Я напишу тобі промову
Про суржик, вИмову та мову.
Усе зроблю, як має бути
(Ой, хоч би рими не забути!)
Такий нікчемний я без тебе,
З тобою - досягну я неба.
Лежу під вишнею, зітхаю,
Вже кОтрий день папір мараю,
Ой, Україно дорогая,
Хоч трохи ти мене кохаєш?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2016
автор: Неприкаяний Кай