Посеред ночі ухнула сова...
Ось так спросоння, ніби ненароком,
Я і не зчулась: "Ух!" вдягла в слова
Й на тебе нишком навела я вроки.
Летів північний ворон. Вітровій
Шугнув між крил - перо в долоні - листом.
Я нехотя так блиснула з-під вій
У серце цільно поглядом. З присвистом
Кружляла в танці між сумних ялиць.
До ясенів тремтливо припадала.
А ти, недужо впавши горілиць,
Ловив губами ніжки, що мелькали.
Не опирайся. Здайся, бо згориш!
Чи Перелесник, чи Лукаш - не суть є.
Допоки Мавка хоче - ти летиш!
...Любов міжсвіттям хитко кладку снує...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2016
автор: Мар’я Гафінець