І.
Затужила пісня на вустах дівочих
Про гірке кохання квітки полину.
Мов росою слізьми заблистіли очі;
Погляди зітхають в далі глибину.
[i]Мов росою слізьми заблистіли очі;
Погляди зітхають в далі глибину.[/i]
ІІ.
Швидкокрилий вітре, доленько прозора,
Невловиме щастя, де тебе шукать?
На пелюстках ніжних – віях полинових
Висохнути спраглі слізоньки гірчать.
[i]На пелюстках ніжних – віях полинових
Висохнути спраглі слізоньки гірчать.[/i]
ІІІ.
«Квітко ясноока, - дівчина співає, -
Доленька у мене схожа на твою.
Сивину розлуки в коси заплітаю,
Свого вітру в полі виглядаю, жду…»
[i]Сивину розлуки в коси заплітаю,
Свого вітру в полі виглядаю, жду…»[/i]
ІV.
Здійнялася пісня й злинула за хмари
І повільно впала тишею в траву.
Місце там, де квітка й дівчина чекали,
Нині так і зветься – місцем полину.
[i]Місце там, де квітка й дівчина чекали,
Нині так і зветься – місцем полину.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685672
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2016
автор: Бойчук Роман