Пульсує жар по венах -
Серце ганяє любов.
А я ловлю дилеми
В думках знов і знов...
Ревную тебе до тебе
В сонний час заспаних сов.
Он вітер пустотливий
Заграє з твоїм пасмом.
Приголубить не сильно
Та й покладе на чоло.
І ти така красива
Наяву, неначе сон.
Лист осені багряний
Торкає твоє плече
І ніжно обіймає,
Огортаючи піке.
Йому до болю заздрю,
А ревність-вода тече.
Подорожі і злети,
Картини у напівтьмі,
Ці недбалі куплети…
Твоє щастя при тобі.
І не знати естету,
Як ревнувать у журбі.
Все скотилось не туди,
Як зазирнув у очі.
Чуєш! Мене не суди
Або суди, як хочеш.
Та ревную до води,
До сонця і до ночі.
Пульсує жар по венах -
Серце ганяє любов.
А я ловлю дилеми
В думках знов і знов...
Ревную тебе до тебе
В сонний час заспаних сов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685723
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2016
автор: Самотня Людина