Можливо, без мене тобі уже добре,
І, певно, цей дощ за вікном не на двох.
Я досі слабка, я не стала хоробра,
Все згадую нас, дуже гарних, обох.
А ти не надивишся в небо блакиті,
Шукаєш мене з-поміж хмар і небес.
Я згадую досі усі наші миті,
Де разом щасливі, де наш цілий всесвіт.
То що ж. Збережи собі згадку про мене,
Ніхто і ніяк тебе не перевершить.
Хоч пам'ять, можливо, колись промине,
Як добре, що ти був коханням першим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685768
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2016
автор: Ірина Морська