Люди, що ви зі своїм домом зробили,
на що нещасну Землю перетворили?
На цій планеті вже навіть снігу немає –
лиш бруд та попіл поверхню покриває.
Навіщо, своєю злістю ви її вбиваєте,
навіщо лиш новими ранами покриваєте?!
Вона ж вас народила і притулок дала,
а взамін лиш ножа у серце взяла.
Вона вам їжу та воду прозору дає,
а від вас лиш війни та смерть отримує;
Земля то ж є єдина ваша домівка,
а не непотрібна стара ганчірка!
Чи ви подумали про дітей своїх –
ненароджених дітей наступних поколінь?
Невже нічого цінніше гордині немає,
що лиш знищення вас забавляє...
Зупиніться доки ще є час,
зупиніться поки ми не знищили нас!
Дайте їй нормально жити –
буде нас вона тоді любити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685774
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.08.2016
автор: VictoR