клянусь,
стремить
у неба синь
золотоверха Русь:
сурми війни,
воля брини…
гремить
козак і ринь
осколків нанизує сни.
щоніч
лоскоче
небитий спокій
розманіжена поміч:
цвілі надії,
ржаві мрії.
охоче
долі широкій
стурбованість склеює вії.
небосхил.
здійняти
грімний буревій
заснулих власносил:
грядує битва,
лине молитва.
бажати
вдачі неземній,
щоб не спинилася гонитва.
24-26.08.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685848
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 26.08.2016
автор: Юрій Ноєвий