І в звичній сірості годин

Тихий  день...Додати  б  звуку
І  в  звичній  сірості  годин
Ніхто  тобі  не  подасть  руку
Бо  ж  розумієш.  Що  Один

Без  жодних  курсів  і  диверсій
В  оточенні  сумних  віршів
Тонеш  в  любові...Різних  версій.
І  спиш.  Під  музику  дощів

Замерз...От  куртку  одягни
І  не  пручайся...Я  зігрію
Та  й  знаєш  врешті  сам  збагни
Що  я  кохати  справді  вмію

В  цьому  вірші  так  мало  "Я"
А  більше  звичних  таких  "ти"
Ти  маєш  знати...Я  Твоя...
Завжди  з  тобою  буду  йти

І  в  день  оцей...Тихіший  ночі
Коли  зірки  всі  поховались
Побачиш  в  небі  мої  очі
Які  як  бачиш  закохались

Тихий  день...Додати  б  звуку
І  в  звичній  сірості  годин
Подам  з  любов'ю  тобі  руку
Бо  ж  розумієш...Не  Один

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685877
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2016
автор: Sindicate