Серпневі дні випещувало літо,
Приємна лінь зморила геть чоло,
Блаженна усмішка та запах квітів…
На моніторі «дякую» жило…
І збудження стиснуло ув обійми,
Ніч чаклувала, але сон не йшов,
Я відчувала простір і що вільна,
Все повернулось до своїх основ.
На жаль, ідилій повних не буває,
Хіба, молитва, з Господом коли…
Не знаєш що тебе підстерігає –
Температурні сорок все змели…
Звичайно, не у мене – в чоловіка –
Ургенція …украдена вже ніч –
Аналізи, системи, знову ліки –
Ми не стулили й на хвилину віч…
Та, дякувати Богу, обійшлося –
Режим і лікування – та й мине.
Якось раптово так те зле взялося,
На землю грубо кинувши мене…
Чому я вам звіряюсь в сокровеннім?
Бо правда світу десь глибоко в нас…
Коли моєму брали кров із вени, –
В Італії навічно вогник згас…*
Господь вирішує і з нами, і за нас.
25 серпня 2016
(с) Валентина Гуменюк
*В Італії пройшов землетрус силою 6,3 бали.
Багато загиблих
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685897
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2016
автор: палома