РЯШКІВСЬКИЙ ДУБ

Вже  діда  отого  у  Ряшках  нема,
Та  дуб  світ  гілками  своїми  трима.
-  Це  він,  отой  дід,  мене  завжди  беріг,
Щоб  я  сили  духу  настояти  міг.

Щоб  тут,  біля  мене,  росли  козаки,
Простояти  можу  я  цілі  віки.
Весь  люд  закликаю  по  совісті  жить,
Бо  совісний  лише  здатен  любить.



*  Ряшки  -  мальовниче  село  на  Прилуччині.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685931
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2016
автор: Валентина Голубівська