Чи знаєш ти,
Що два магніти-то ми з тобою...
Дивна річ?!
Так грають в піжмурки
Великі діти,
А їхня спільниця-то ніч.
Нам конче треба
Злитись і дуріти,
Дразнитися,
Кривлятись
І німіти,
А потім йти,
Вертатися,
Радіти...
І ніде правди
Світлої подіти,-
Магніти ми,
Навіки
ми
магніти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686051
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2016
автор: Вікторія Коваленко