Кажи – кричи – тільки не мовчи –
вимов те просте, що так важко сказати.
Підійди та за руку візьми,
обійми і тихенько прошепочи.
Лиш ті єдині слова ти ніжно скажи,
якщо потрібно то починай кричати,
щоб всі знали, що ти хочеш сказати.
Скажи – не зволікай; ти часу не гай –
на марні вагання життя не витрачай.
Скажи, щоб відповідь сьогодні знати,
а не примарного завтра чекати,
щоб потім назавжди не жалкувати.
Не бійся – скажи – немає чого зволікати,
адже потім може і не настати...
Вже завтра прокинься, щоб все сказати,
а вечором душі дати крила птахи –
крила, якими відповіді можуть стати.
Просто навіть телефон візьми –
знайомий номер ти набери:
«Зустрінемось о двадцятій –
я маю тобі дещо сказати...».
Ось намічений час і варто почати –
підійти і просто за руку взяти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686087
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2016
автор: VictoR