О яка глибина печалі!
Височезна така напруга.
І завмерли часу скрижалі,
І скривились обличчя друзів.
І фальшива ота позолота
Вмить розсипалась у друзки,
І заклякла остання нота
Й з хеппі ендом мої казки.
Примітивне все й осоружне
Враз уздрівши нову висоту,
І топтало, й вбивало дружно
Ніжність, совісність і доброту.
А коли воно вже притомилось
І наситилось досхочу,
Задоволено помолилось
На клітинках мого плачу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686098
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2016
автор: Валентина Голубівська