комплекс старості

сьогодні  я  вкотре  зрозуміла,  що  старію.  
що  через  місяць  мені  вже  дев'ятнадцять
і  з  моїм  життям  я  вже  зовсім  скоро  посивію...
і  я  все  ще  кажу  хлопцям,  що  мені  шістнадцять.

я  відчуваю  як  в  мені  поселяється  сварлива  бабуська
яка  бурчить  і  кричить  на  старий  і  потертий  диван
як  десь  під  вікном  мурчить  моя  сорокова  кішка  Муська
і  десь  там  смердить  самогоном  мій  ровесник  дід  Степан

я  чую  як  діти  говорять  -  тьотя  така  змучена,  бачиш?
давай  їй  уступимо  місце,  ми  на  наступній  виходимо
і  як  пояснити  дитині  чому  ти  все  одно  стоїш  і  плачеш
напевне,  тобі  на  все  життя  так  вже  пороблено

щороку  моя  перед-день-народження  депресія  зростає
щороку  мені  все  більше  не  хочеться  нічого  святкувати
зовсім  скоро  відчай,  напевне,  мене  поховає
бо  зовсім  скоро  мені  старою  доведеться  стати.....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686134
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 27.08.2016
автор: #tenderness