Без пробачень і обіцянок
Тонемо в коханні...Ніби в грамах ртуті
Поповнюєм число наївних полонянок
Й думаєм про те лиш...Ким й за що закуті
Босими ногами й екватором душі
Без зайвих карт дилем.І пальцем по вікні
Мовчать давно історії.Говорять лиш вірші
І хочеш чи не хочеш та цукор десь на дні
Сумним пером написані сповіді синів
Які були закохані й погинули отак
у світі мрій надій й давно забутих слів
Чому пишу це все?Не знаю просто так
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686143
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.08.2016
автор: Sindicate