59. Моя Місія. ДУШІ
27.08.2016* 19:10
Є такі розхожі фрази: «Душа народу», «Душа України» тощо. І мене зацікавило: чи вони дійсно існують? Як тільки у мене з’явилось це питання, так зразу почався процес Отримання відповідей на нього.
Спочатку мені Показали, що різні типи Душ, які реалізуються на Землі, статистично мають різне наповнення собою різних популяційних одиниць, народів та територій.
Враховуючи, що часто-густо у Вербальності плутають розуміння «нація» та «нарід», треба було зробити робоче визначення цих термінів.
Було прийнято, що нація – це таке мовне, соціально-економічно-етично-психічне і культурологічне популяційне об’єднання людей, яке має статистичну однаковість по цим ознакам/параметрам і, як правило, стабільно існує в межах певної території.
Нарід в такому разі є об’єднанням націй навколо титульної нації на певній території в межах цієї території.
Таким чином, коли ми говоримо про українську націю, та маємо на увазі тільки українців. При цьому фактично всі перераховані вище ознаки/параметри мають певні відхилення від «класичного стандарту» - наприклад: бойки, лемки, поліщуки, гуцули тощо.
Коли ж ми говоримо про український нарід, то тоді ведемо мову про всіх людей, які існують в межах України незалежно від належності тієї чи іншої людини до певної нації. Таким чином, представником української нації може бути тільки українець, а представником українського народу може бути не тільки українець, а і поляк, єврей, росіянин, в’єтнамець тощо, якщо він є громадянином України.
Таке базове положення дало можливість прослідкувати як саме різні нації наповнюють український нарід з точки зору притаманним тільки ним розподілам типів Душ.
Для кожної нації на «простирадлах» (аркуші паперу розміром більше за А1) були промальовані характерні для них «треки» різних типів Душ в межах їх класності при проекції різних Агрегатностей на Реальність. Ця аналітика охоплювала повністю 5-ту Вертикальну Расу і переходила в 6 Вертикальну Расу. Проаналізовані були: арії, українці, росіяни, поляки, болгари, євреї, кримські татари, словаки, арм’ян, а білорусів я почав робити і навпіл дорозі кинув – не знаю чому. На цьому Читання припинилися.
Результати мене здивували:
- Для всіх слов’ян, окрім росіян, була характерна однаковість в «серцевому» малюнку в межах Астралу та Менталу;
- Для росіян промалювалося розщеплення на декілька окремих рукавів в процесі переходу до 6 Вертикальної Раси, а подальший аналіз показав, що Росію очікує розвал та утворення на її базі не тільки декількох державних утворень, а і відповідна трансформація мови в кожній з них;
- Симбіози Душ високого рівня в межах єврейської нації є рідкість, а ще більша рідкість їх розвиток в межах Ізраїлю, але як ефективно та просто вони реалізуються в межах іншого народу(!);
- «шлях» української нації, як, до речі, і поляків, характеризується складністю «треків»;
- Арм’яни характеризуються дивною монолітністю.
Було ще багато цікавого, але все це, виявляється, потрібним було тільки для того, щоб я почав розуміти суть Душі націй та народів.
Ця робота була виконана десь в 1991-92 роках.
Розвитком цієї теми через декілька років стала побудова СуперЕкологічної моделі людини. Якщо опустити всю аналітику, не показувати матриці та покрокові ходи аналізу, то все можна звести до наступного.
Все Людство умовно ділиться на певні Горизонтальні раси та Вертикальні Раси. Горизонтальні раси включають в себе певний статистично достовірний набір Симбіотичних утворень різного типу Душ з Людиною, як представником виду Хомо Сапієнс сапієнс. Це нехай буде блок А.
В середині минулого століття грецький видатний архітектор Константінос Доксіадіс розробив нову наук про людські поселення з урахуванням Екології, яку він назвав Екістика. Суть її зводилась до того, що три ієрархічні ряди – територіальний, популяційний та адміністративний були ув’язані між собою з урахуванням практично всіх соціальних та економічних і навіть культурологічних проявів Людської Цивілізації. Все будувалося на так званих Масштабних Логарифмічних Шкалах. Фактично це була ув’язка Містобудівництва із Екологією людини, хоча К. Доксіадіс і звертався до Екології як такої.
Коли я почав займатися Екологією людини як аспірант, а потім і як науковець, то був причарований логічністю, доцільністю та ясністю Екістики. Тому нічого дивного не було в тому, що на її основі і сформулював Блок Б в розробці СуперЕкологічної моделі Людства.
Об’єднання блоків А і Б фактично малювало чотири Екологічних рівня Людської Цивілізації.
Спіритуальний Сімбіоценоз (так я назвав своє дитя) мав такі Екологічні рівні:
- 1-й: Біологічний, підрівень: Штучне середовище існування Людини – Документальна Екістична Логарифмічна Шкала: 1.Людина – 2.Кімната – 3.Квартира – 4.Житлова група – 5.Мікрорайон – 6.Житловий район – 7.Малий поліс – 8.Поліс – 9.Малий метрополіс – 10.Метрополіс – 11.Малий мегаполіс – 12.Мегаполіс – 13.Малий еперополіс – 14.Еперополіс – 15.Екуменополіс;
- 1-й: Біологічний, підрівень: Популяційний документальний: 1.Особа – 2.пара – 3.Нуклеарна сім’я – 4.Патриархальна сім’я – 5. Етнотип – 6. Етноценоз – 7.Етнос – 8.Нація – 9.Етнічна спільність (нарід) – 10. Горизонтальна раса – 11.Вид Хомо Сапієнс сапієнс.
- 2-й: Соціальний: 1.Громадянин – 2.Сім’я – 3.Громада – 4.Адміністративний район – 5.Населений пункт – 6.Регіон/округ/штат/тощо – 7. Держава – 8.Союз держав – 9.Людство.
- 3-й: Спіритуальний: 1. Сімбіонт – 2.Гендерний симбіотип – 3.Етнічний симбіотип – 4.Спіритуальний сімбіоценоз – 5.Сімбіотично-спіритуальний тип.
Як ми бачимо, Людина тут виступає, як максимум, в 4-х іпостасях і тому далі була розроблена взаємодія п’яти програм реалізації кожної людини із Спіритуальним Сіміоценозом.
Маю підозру, що для простої людини я тут наговорив купу незрозумілості, тому зроблю дуже простий висновок із своєї навіть для мене неочікуваної роботи: Кожна людина є неймовірно складною надсистемою, яка існує в багатомірності.
Мені здавалося тоді, що я досяг вершини у своєму спіритуальному розвитку і я був на сьомому небі від щастя, але виявилося, що все це було тільки прелюдією.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2016
автор: Левчишин Віктор