Тривога лоскоче,
Мов протягом душу січе,
І темрява ночі,
Немов закапелки печер...
Кохана, не бійся
Без мене прожити цю ніч.
Хай казяться біси.
Ти спомини в серце поклич.
Нехай ми не разом
І я у чужій стороні,
Солодким екстазом
Для тебе наповниться ніч.
Бо я, характерник,
Багаття із трав запалю,
І в серця майстерні
Свій захист для тебе зроблю.
Хоч вітер скажений
Надворі зусім знавіснів,
Хай річка блаженна
Впадатиме в озеро снів.
Почуй на світанні
Пташок, що дзвенять у раю,
Хай очі кохані
Задивляться в душу твою
Тим поглядом світла,
Яким я леліяв тебе.
Троянда розквітла
Впаде у долоні з небес
Дарунком надії,
Що в смутку підтримує нас.
Це віра в подію-
В шаленої зустрічі час.
© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116082700900
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686162
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2016
автор: Сокольник