(Це лиш вибіркове ім'я. Називайте, як хочете, але суть - одна і та ж.)
Кожен рік, кожне диво - це темінь,
Кожна кров багача - це мій празник.
Кожен біль брата - це вина келих,
Що допили до дна вищі класи.
Я сховався у кронах від них, щоб
Потім вдало прийти і помститись.
І Тюрингія стала рідніша,
Адже там добрі люди і лиця.
Кожне діло моє - для них злочин,
А закони писались "святими".
Я ніколи не дивлюсь у очі,
Я не бачив їх більше своїми.
Щастя й горе - це білий та чорний
Вузлики, що сплітаються в диво.
Їх підтримка - основа гармоній...
Та в братів лиш майбутнє мінливе...
Знаю я, що мене упіймають,
Аби мої діла припинити.
Та чи варто садити на палю,
Щоби помсти товкти милі квіти?
То така ваша правда, панове...
Я не з вами живу, я - відлюдник.
Не те їм, п'ю, не та в мене мова,
І між нами завжди війна буде...
29.08.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686357
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.08.2016
автор: Systematic Age