"Ти прийшла собі, несподівано…"

Ти  прийшла  собі,  несподівано,
розпалила  в  мені  той  -  вогонь.
з  гороскопу  була,  певно  Дівою,
і  складною,  якщо  так  разом.
поцікавитись  і  познайомитись,
це  найперше  на  думці  було.
а  вже  потім,  ми  обнялися,
і  вже  потім,  пішло  і  поїхало.
роздивлялися  ми,  одне-одного,
так  вже  наче  б  то  -  скупі,
зігрівалися  ми,  дуже  довго  так,
як  у  казці  -  якоїсь  пори.
відшукали  ми  тьотю  взаємність,
побазарили  з  нею  про  все,
запросили  її  -  і  на  томість,
вона  бахнула  нам  щастя  своє.
©Володимир  Ярославський

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686422
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2016
автор: Володимир Ярославський