Осіння сірість володар смаку
Сидить на кухні й заварює чай
Й поїть мене...Як бродячу собаку
Й мені це подобається.Та зазвичай
Блукаю вокзалами і площами вулиць
Самотня людина між сотень таких
Але в основному я звичний прибулець
З планети покинутих й трохи сумних
А осінь годує мене чудесами
І лиш обіймає пожовклим листком
А ще вчить любов убивати списами
І прикрашати волосся вінком
Я із планети невтішних й сумних
У венах яких лиш гарячая кров
З планети покинутих, та не слабких
Бо тут кожен знає
Де є гра
Й де Любов
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686524
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 30.08.2016
автор: Sindicate