Не кажіть, що Москва нам спече коровай,
Не брати там живуть, не одної ми крові.
Були Крути колись, а тепер Іловайськ,
Під слідом московитським - стежки пурпурові.
Не забути чобіт нам зелених людей,
Шматування землі і новітніх гулагів,
Молодих наших хлопців без ніг і очей,
Божевільних вогнів з кулеметів і Градів.
Не кажіть, що нам ненависть карму псує.
Не обернеться Авелем Каїн лукавий.
Бог нам зірку нову вже (повірте!) кує.
Ми під нею здобудемо силу і славу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686551
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)