Як можна бути вільним,Евкріте,коли маєш тіло?
Анатоль Франс
Долоні мають пам'ятати дотики,
Їм не під силу підпирати небо,
Давай нахабно утечем від логіки
І підем разом на голгофські треби.
Знайди мій дух,що заблукав у осені,
Безтямний дух,як сон-трави феєрія,
Коли розчавить камінь дика прозелень
І люстро сонця задзвенить у преріях.
Нехай Еол на диво стануть мудрими
І прямо із Олімпу-у апостоли,
Врятує від вигнання днями судними
Тебе пророк із нашого Доростола.
Дарую плоть,осяяну в литаврах,-
Вінок жаского,як могила,дерну,
А раптом у дурманних й вічних травах
Тобі насняться лірохвоста пера.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686562
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 30.08.2016
автор: Вікторія Коваленко