Жінці треба небагато -
гроші щоб носив до хати.
Забезпечував продукти:
овочі й всілякі фрукти,
сиру, рибки, ковбаси,
ще й винця на всі часи.
Щоб висіло чи стояло
на полицях і в підвалах,
все вертілось та крутилось,
і нічого не розбилось.
Сам щоб прав труси й носки,
ще й розказував казки:
про її чарівну вроду,
бо з лиця ж не пити воду.
За стрункі, чарівні ноги,
що не б‘ють шляхи-дороги.
Не забув про груди пишні
й про червоні губи-вишні.
А вночі щоб не хропів,
не кидав на вітер слів.
Не дививсь на чужі шорти,
регулярно по курортах
ніби панночку возив,
ще й коштовності дарив.
Щоб не грав він у футбола,
забирав дітей із школи,
на других жінок ні-ні,
навіть у страшному сні.
Щоб ні пива ні горілки
чи у зріст стрункої грілки.
Щоб ласкавий та веселий,
і порядок у оселі
поверхів чотири-п‘ять,
а вночі давав поспать.
Зранку щоб у постіль каву,
шанував немовби паву.
Без осмішок та химер,
ще й стояв, як піонер!
29.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082904364
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686567
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 30.08.2016
автор: Олександр Мачула