Чарівний вечір наступає,
темніє неба далечінь,
до саду швидко підступає
ніжного надвечір’я тінь.
Вона заходить потихеньку,
промінчики перебирає,
а може саме цей останній,
але на землю направляє.
Вже денна спека відступила
і вітер прохолоду принесе,
хитає він високі трави,
зірка космеї його жде.
Вервечкою коляски їздять,
по двоє в ширину ідуть,
де вуличка була тихенька,
у ряд їх знову поведуть.
Ангелики їх проводжають
угорі і майстер сотворив,
і ніби думають, бажають,
щоб добрий час вже наступив.
Один ангелик з лірою дзвінкою,
у іншого настав читання час,
стоять собі у квітникові
скульптурами, що для прикрас.
Фізаліс кольором прибрався,
петунії й бегонії цвітуть,
і хоста цвітом білосніжним
їх проведе у добру путь.
Бджілки вечірнії на квітах
пилку собі ще наберуть,
їм завтра сонцю теж радіти,
здоровими діти ростуть!
29.08.2016.
Фотографія автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686713
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.08.2016
автор: Светлана Борщ