Живі кольори
Світлі кольори
повіють теплим вітром,
із сонцем водячи танок.
Знизу догори
росте блискучим вихром,
в якому всі світи думок.
Поглядом своїм
лечу до того дива,
яке приніс чудовий день.
Покликом новим
помчу дожати ниву,
допоки не застала тінь.
Коли віє вітерець,
знаю, ніч уже позаду,
бо надії промінець,
дарував життям відраду.
Збережу її в собі,
цвітом спогадів нових,
щоб радіти у журбі,
серед кольорів живих.
З ними щастям сяю всюди,
з ними зовсім не самотній,
ними сяють добрі люди,
що для серця незабутні.
Віктор Цвіт 14.08.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686735
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.08.2016
автор: Віктор Цвіт