Я знаю, що ти зробиш все
Можливе й неможливе,
Коли, на жаль, Вона прийде
І душу з мене вирве.
Тоді ніхто, і навіть ти,
Не стане на заваді,
Похмурі в голові думки
Поплакатися раді.
Та що тут вдієш? Так і є,
Хоч пульс життя ще кличе
В високе небо голубе,
Та серце просить – вище!
Пробач за егоїзм, пробач.
Без тебе так самотньо.
В куток заб’юся, як деркач,
І закричу німотно.
Та в двері не зайшла Вона.
Можливо, помилилась?
Ти вірила в моє життя,
Воно знов відтворилось!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686853
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.08.2016
автор: Г. Король