Остання ніч...
Ще до світанку,
Не оглядаючись ,
Підеш...
Мене покинеш,
Мов коханку,
Але від себе
Не втечеш!
Останній погляд–
Дотик сонця.
Зітхає стомлено
Трава.
Що ж...Іди!
Скоріш підводься!
А я залишусь...
Не одна!
Твоє тепло
Ще зовсім
Близько...
Тремтить
І тіло, і душа ...
Не впасти б тільки.
Надто низько.
Нажаль
Пройшла
Твоя пора !
.....................
Буде пані
виставляти
Свої моделі
На показ...
Мене на сум
Провокувати...
Без обгорток
Та прикрас.
Твої сліди
Прикриє листям
Немов нескоєні
Гріхи...
Ми тихо-мирно
Розійшлися
У порах року...
...........................
Я і ТИ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686934
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.09.2016
автор: Дарія Типчук